— Старий, дай мені вправу.
— Мовчи.
— Не зрозумів.
— Вправа таке. Мовчи. Нічого Не кажи цілодобово безперервно.
— Ну, мовчати, це не важко.
— А ти спробуй. Коли я спробував, то через пів години почав говорити, а потім згадував і закривав руками рот. Так тривало весь час. І потім наступали моменти, коли хотілося говорити, заперечувати, відповідати, але я повинен був мовчати. Потім я розумів, що в більшості випадків і говорити не потрібно. І моє мовчання навіть приносив спокій. Менше суперечок, сварок, конфліктів. Потім я вже почав звикати. Мовчання — це аскеза і вона дає свої плоди. Воно збільшує волю. Спробуй.
