Не секрет, що аборт вважається вбивством практично у всіх релігійних конфесіях світу, а багато духовних практик відкривають завісу над тим, що відбувається зі зв'язком мати-дитина і що трапляється, якщо батьки ухвалюють рішення позбутися того, кому дали життя.
Я не езотерик, не ясновидиця і погано знайома з енергетичними нюансами, але як психотерапевт і розстановник, який має за своїми плечима понад 6500 клієнтських робіт, я вважаю своїм обов'язком поділитися своїми знаннями та системними спостереженнями з тими, для кого ця тема важлива.
Багато хто з нас - діти Радянського Союзу, і я, як фельдшер-акушер за першою освітою, не з чуток знаю про те, що раніше аборт багато жінок розглядали як засіб контрацепції. Відповідно, знайдеться небагато людей, кому більше двадцяти років і в кого немає ненароджених братів і сестер. І якщо церква стверджує, що абортована дитина - це гріх, який несуть батьки, то я хочу спрямувати вашу увагу на те, як ненароджені діти впливають на народжених.
Із системного погляду, сім'я - це система, що складається із взаємопов'язаних між собою її представників, які впливають один на одного незалежно від того, живі вони чи ні. Так, ми можемо мати добрий міцний зв'язок із нашою померлою бабусею, віддавати борги прадіда, повторювати долю маминої старшої сестри, про яку всі забули, та не дозволяти собі розвиток і добробут на згадку про репресованих родичів. Усе, що не упокоєне, не оплакане і забуте, так чи інакше впливає на наше життя.
Найміцніший і найстійкіший зв'язок - це зв'язок між батьком і дитиною. Кожна дитина носить свою сім'ю у своєму серці. І часто вона не знає, звідки йдуть її почуття - ми називаємо це "переплетеннями". Дитина ніби вплетена в події та долі людей, про які може навіть не знати. Основне правило сімейних стосунків говорить: усі родичі мають право на приналежність. Якщо когось із них виключають, то доля виключеного може відобразитися на іншому члені сім'ї в наступному поколінні, і це може проявлятися в депресіях, невмотивованих нападах агресії, небажанні жити, фобіях, ірраціональних моделях поведінки та захворюваннях. І поки не відновлено право виключеного, поки йому не віддали належного, невидимими нитками ті, хто живе, пов'язані з тими, кого вже давно немає.
На жаль, я не зможу запропонувати вам чітку структуру, хто і з яких причин потрапляє в те чи інше переплетення, бо кожна доля неповторна, бо кожна система унікальна, і тим не менш, певні закономірності, але не ймовірності, ми можемо побачити.
Спробуємо зробити певну класифікацію, з якими проблемами стикається людина, що має ненароджених дітей, і та, що має ненароджених братів і сестер.
Під словом "ненароджений" я розумію: абортований, мертвонароджений, викидень, запліднені яйцеклітини під час штучного запліднення, а також ембріони, що перебувають на "заморожуванні", і діти, що не народилися, якщо мати використовувала засіб контрацепції "спіраль" (тоді жінка, зазвичай, не знає, скільки разів вона вагітніла, і це потрібно уточнювати через розстановку або інші види роботи з несвідомим).
ВПЛИВ НЕНАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ НА ПАРТНЕРСТВО
- Аборт чинить найглибший вплив на душу. Батьківство настає в момент зачаття, його не можна скасувати абортом.
- Наслідки аборту для батьків, як правило, набагато важчі, ніж якби вони народили дитину.
- Провину за те, що трапилося, не можна розділити - у кожного вона своя.
- Якщо жінка, завагітнівши, не розповіла про це своєму партнерові, її відповідальність і провина посилюються.
- З кожним абортом абортується частина стосунків. Фізично це може бути припинення або порушення сексуальних стосунків, але по-справжньому цей розрив відбувається на рівні душ. Ситуація залишається такою доти, доки кожен із батьків не визнає свою провину, доки подумки вони не подивляться на дитину і не дадуть їй місце у своєму серці. Тоді обидва зможуть бути разом.
- Стосунки в парі не можуть бути завершені, якщо в них є неприйняті ненароджені діти. На тонкому плані цей зв'язок залишається, поки вони живі.
БАТЬКИ І НЕНАРОДЖЕНІ ДІТИ
- Душа матері переживає аборт так, якби вона втратила частину себе. Її тягне до мертвої дитини, її тягне в смерть. Біль від цього настільки великий, що в більшості випадків цей рух переходить у сферу несвідомого, і жінка може відчувати занепад сил, брак енергії, наче її життя кудись витікає.
- Серце матері залишається з першою ненародженою дитиною, поки вона для неї не оплакана, вона "закрита" для інших дітей. Дитина, яка народжується пізніше, може неусвідомлено відчувати страх щодо матері.
- Чоловік, у якого є абортовані діти, має ті чи інші фінансові проблеми.
- Діти, які живуть, можуть бути неспокійними, хворіти, погано вчитися, з ними можуть траплятися нещасні випадки. Батьки можуть відчувати, що не мають справжнього хорошого контакту з дитиною.
ДІТИ, У ЯКИХ Є НЕНАРОДЖЕНІ БРАТИ І СЕСТРИ
- Якщо у вас є ненароджений брат або сестра до вас, то ця дитина "поступилася" вам своїм місцем у системі, тому що, скоріш за все, вас би не було. Тоді часто в таких людей не складається саме життя: вони можуть відчувати, що не мають права жити, відчувати, що проживають кілька життів одночасно, мати фінансові труднощі. Нібито вони не можуть дозволити собі повноцінне щасливе життя. Зазвичай у таких людей виникають складнощі з вибором професії, вони скаржаться на нездатність знайти свій шлях. У їхньому арсеналі кілька утворень, вони часто змінюють роботу, їхні особисті стосунки складні й різноманітні, а серед їхніх друзів багато різних і кардинально не схожих одне на одного людей. У взаємодії їхньої з матір'ю два сценарії: відстороненість, інколи агресивна збудженість у випадках, коли матір щось вимагає чи чогось вчить, "залипання" у стосунках - така дитина відчуває, що їй надто багато дають (за двох, а то й за трьох). І другий варіант: всередині неї є не потреба, а почуття обов'язку - вона має бути успішною, знаменитою, залишити свій слід у цьому житті. Ніби людина у своєму серці дивиться на ненароджених братів і сестер і каже їм: "Я проживу своє життя за нас усіх!" - і саме це стає причиною багатьох її невдач.
- Якщо ненароджені діти є після вас, то динаміки менш різноманітні, але, як правило, страждає сфера сімейних стосунків. Навіть створивши свою сім'ю, ми відчуваємо, що ми на службі не тільки в неї, а й у своїх друзів, і на роботі - з тієї причини, що наша душа стає для наших братів і сестер "мамою", тому що наша мама на них не дивиться.
- Якщо у вас є ненароджені брати і сестри і до і після вас, то часто такій людині взагалі складно щось зі своїм життям зробити. В описі свого життя вони можуть використовувати фрази "я не відчуваю опори під ногами", "земля йде з-під ніг", "я не знаю, хто я і чого хочу від цього життя", "у мене немає смаку до життя", "я ніби живу, але я не тут", "у мене відчуття, що я живу не своїм життям"...
- Якщо між живими братами і сестрами є ненароджені діти, то вони відчувають відчуженість одне від одного, іноді ця відстороненість перетворюється на прірву.
Є багато інших нюансів, кожен з яких у різних випадках має свої візерунки та патерни. Так, наприклад, у чоловіків, у яких є діти зачаті штучним шляхом, практично завжди стикаються з серйозними фінансовими проблемами. І річ не тільки в тому, що під час цієї процедури використовують кілька ембріонів, і не завжди з першого разу досягається успіх, а це значить, що всі ці діти були не тільки братами і сестрами, але часто близнюками або двійнятами, а такий зв'язок є навіть міцнішим, ніж зв'язок між матір'ю і дитиною. У цьому випадку на таку систему можуть впливати великі сили, я б сказала, сили природи. У нас є приказка "Бог дав дитину, дасть і на дитину", але якщо ви її "купили", вона перестає співпрацювати, і тут без серйозної роботи у виправленні цієї ситуації практично не обійтися.
Ви можете запитати: а до чого тут викидні та мертвонароджені діти, їх же ніхто не вбивав? Це вірно, але часто біль від втрати настільки великий, що пара не в змозі по-справжньому оплакати і відпустити таку дитину. Спочатку вони шукають винного, явно чи неявно намагаючись перекласти провину один на одного, на лікарів, а то й на самого Бога. Але якщо про таку дитину не говорять, якщо про неї забули або при згадці про неї є біль, значить, вона все ще не оплакана, виключена, а значить, буде той, хто частково або повністю займе її місце.
Наведу кілька прикладів клієнтських робіт.
Молода жінка скаржилася на те, що з її п'ятирічним сином у садку ніхто не хоче дружити. Батьки змінили вже третій садок, намагаються з усіх сил, купують малюкові іграшки та солодощі, вчать його ділитися ними з іншими дітьми, але все марно. За словами матері, її дитина добрий, славний хлопчик, який дуже страждає через ситуацію, що склалася.
У розстановці їй було запропоновано вибрати заступників для сина і для інших дітей і розташувати їх так, як вона це відчуває. Відразу все виглядало нормально, за винятком того, що в заступника хлопчика були неприємні відчуття в тілі, неясне сприйняття дійсності, біль у горлі. Усі ці симптоми мати впізнала. Але коли заступник малюка став наближатися до інших дітей, вони відчули страх і дивилися не на дитину, а на місця поруч із нею. Ми ввели в розстановку додаткових заступників і поставили їх праворуч і ліворуч від хлопчика, і за зворотним зв'язком з'ясували, що це теж діти, так сприймали вони самі себе і заступник хлопчика. Клієнтка сказала, що в неї було два аборти до сина, викидень і ще два аборти після його народження. Коли ввели недостатню кількість дітей, усім стало краще. Заступник дитини подивився на них із любов'ю, він дуже зрадів і почувався абсолютно щасливим. Мати згадала, як син неодноразово у своїх іграх спілкувався з невидимими друзями, і вона була впевнена, що вони - плоди його уяви через нестачу реальних друзів, а тепер вона змогла побачити, як йдуть справи насправді.
Їй було запропоновано увійти в розстановку самій, подивитися на своїх дітей, і було видно, як нелегко їй дається кожен крок, але коли вона змогла сказати: "Ви мої діти, а я ваша мама" - "діти" кинулися до неї, а вона змогла повною мірою віддатися своїм почуттям. Поки вона плакала і обіймала своїх ненароджених дітей, її син з побоюванням став наближатися до інших дітей, і цього разу вони йому це дозволили.
Ще одна клієнтка звернулася із запитом, що її партнерські стосунки ніяк не складаються, а стосунки з дітьми не найкращі. Коли вона за допомогою заступників розставила свою сім'ю, стало очевидним, що жінка перебуває фокусом уваги зовсім в іншому місці - вона дивилася на місце на підлозі; коли на це місце поклали заступника, заступниця клієнтки підійшла до нього, лягла поруч, обійняла його й заплющила очі. Вона обійняла його так, як мати обіймає дитя, та й заступник ліг у позу ембріона. Старша донька тихо підійшла до них і лягла поруч. Коли син так само хотів піти за ними, його батько зупинив його.
З'ясувалося, що це була мертвонароджена дитина цієї жінки від першого шлюбу. Вона тільки знає, що це була дівчинка, і лікарі навіть не показали її матері. Коли жінка змогла подивитися на свою дитину і визнати, що від душі й не поплакала за нею, атмосфера напруги та болю, яку відчували всі заступники, почала змінюватися. Клієнтка дала своїй доньці ім'я і пообіцяла, що подарує їй один день свого життя: сказала, що візьме її за руку і покаже їй Київ, що вони сходять до дитячої крамниці і вона зможе обрати собі іграшку, а потім вони помандрують до цирку (саме туди захотіла піти ненароджена дівчинка). І тільки після цього жінка змогла по-справжньому побачити свою доньку, сина і чоловіка, до цього вона відчувала себе як у пелені. У розстановку ввели першого чоловіка клієнтки, з ним відчував зв'язок син від другого шлюбу. Жінка сказала, що справді він поводиться так, як якби він був її партнером, а не сином. Він намагався до неї залицятися, завжди звертав увагу, як вона одягнена, одного разу навіть заявив, що, коли виросте, одружиться з нею. Перший чоловік у цій системі також був виключений, і син клієнтки зайняв його місце. Про перший шлюб клієнтки, як і про їхню мертвонароджену сестру, діти не знали.
Жінка змогла подивитися в очі своєму колишньому чоловікові і сказати, що тепер у їхньої доньки є ім'я, подякувати йому за все і повернутися до своєї сім'ї.
Чоловік стояв із двома їхніми дітьми і радів, що тепер вона буде з ними. У житті він справді говорив дружині, що не відчуває її, що вона десь не тут, чим викликав її роздратування і нерозуміння. У цій розстановці ми побачили, що частина серця клієнтки залишилася в її минулому, яке закрили й забули разом із тим болем, який залишився непрожитим. Старша дочка пішла за нею і з цієї причини в неї було слабке здоров'я й ослаблена імунна система. Син зайняв місце першого чоловіка, таким чином уся колишня сім'я була "в зборі". І тільки нинішній чоловік залишався один - для нього не знаходилося місця, що й позначалося на партнерських взаєминах.
Насправді тема ненароджених дітей набагато глибша - вона безкрайня, як і саме життя в усіх його проявах. І кожна історія вимагає свого підходу і свого унікального рішення. Важливо одне: у кожного в системі є своє місце, і ми повинні проживати своє життя, перебуваючи саме на ньому, - це гарантує нам підтримку і здатність справлятися з усім, що нам уготовано нашою долею. Для цього необхідно відкрити своє серце для всіх, хто коли-небудь належав до нашої системи і дати їм місце. Тоді мертві залишатимуться у світі мертвих, а в нас не буде необхідності жити чужим життям.
