10 речей, які я перестала робити і здобула свободу

Озираючись на своє життя, я приходжу до розуміння, що моїм найгіршим ворогом було...

"Я не вирішую проблеми. Я виправляю своє мислення. Тоді проблеми вирішуються самі".
Луїза Гей

Озираючись на своє життя, я приходжу до розуміння, що моїм найгіршим ворогом було прагнення до досконалості. Я була вихована в умовах високих очікувань, і в школі я щодня відчувала, що змагаюся з іншими і борюся за те, щоб стати найкращою у своєму класі.

У віці десяти років я вірила, що я дурна - тільки тому, що мій мозок не міг зрозуміти фізику і математику. Я добре справлялася з літературою, малюванням та іноземними мовами, але це не вважалося чимось видатним у тій східно-європейській культурі, яка мене сформувала.

Набагато пізніше, ставши дорослою жінкою, я вважала, що недостатньо добре виглядаю, не надто вродлива, не надто розумна і не надто успішна. Я відчувала, що не варта любові прекрасного чоловіка, що мої навички і талант не заслуговують на хорошу зарплату, і що я занадто мало собою уявляю, щоб подати заяву на привабливу вакансію.

Сьогодні моє життя має зовсім інший вигляд, і я ставлюся до свого оновлення з великою вдячністю і радістю. Я люблю себе такою, яка я є. Я щаслива в шлюбі. Я займаюся тим, для чого була народжена.

То як же відбулися такі зміни?

Я згадую, як відчула себе розбитою після тривалої наради на роботі та почала шукати спосіб позбутися стресу і відчути себе краще. Коли я шукала на YouTube фільм "Секрет", то випадково натрапила на інше відео, яке влучило мені просто в серце: фільм Луїзи Гей "Ви можете зцілити своє життя" ("You Can Heal Your Life").

Сьогодні я знаю, що це сталося не випадково, вчитель може навчити тільки того, хто готовий до навчання. Я була так захоплена і поглинена цим фільмом, що не могла відірватися. Слова Луїзи були справжньою магією, кожне окреме слово потрапляло мені просто в серце. Я нарешті відчула свій дім тим місцем, де я чудово почуваюся: "Я люблю і схвалюю себе такою, якою я є. Я цілісна і повноцінна, життя любить мене".

Протягом наступного року я виявила роботи інших "просвітлених" ентузіастів - Вейна Дайєра, Байрона Кейті та Дона Мігеля Руїса - які втягнули мене в глибоке вивчення дорогоцінного впливу самооцінки. Це вчення допомогло мені позбутися старих стереотипів мислення та обмежених культурних переконань, які не надто добре впливали на мене.

Після багатьох проб і помилок, застосовуючи їхні поради у своєму повсякденному житті, я набула нового для мене відчуття свободи. Ось що я зробила:

  1. Я припинила ганятися за досконалістю.

Я абсолютно красива і красиво недосконала, і це те, що дає мені змогу бути собою.

Досконалість - це ілюзія, її не існує. Я перестала виснажувати себе гонитвою за досконалістю, тепер я прагну до "досить хорошого". Я навчилася приймати свої помилки як необхідність, яка супроводжує зростання і робить мене мудрішою. Якщо я зазнаю в чомусь невдачі, це не означає, що я невдаха, просто я зайнялася не своєю справою. Ми або виграємо, або вчимося. Але ми ніколи не програємо.

"Від разу до разу ви почуватиметеся все краще, це схоже на одужання хворого. Просто робіть усе можливе за будь-яких обставин, і ви уникнете самоосуду, самоприниження і жалю". (Мігель Руїс)

  1. Я перестала вважати за необхідне весь час що-небудь робити.

Постійно кудись рватися - це не ознака чесноти. Я навчилася слухати своє тіло, і я більше не відчуваю провини за те, що нічого не роблю. Я знаю, що моєму тілу і моїй душі іноді потрібна підзарядка, і я не вважаю, що повинна комусь щось пояснювати.

Дивлюся хороші фільми, слухаю спокійну музику, читаю улюблені книги, співаю, гуляю на природі - я роблю все, що змушує моє серце співати.

"Я людина для життя, а не для роботи. Не оцінюйте себе за тим, наскільки добре ви щось робите у своєму житті. Ви не те саме, що ваші справи. Не думайте, що якщо немає справ... то немає і вас". (Вейн Даєр)

  1. Я перестала займатися самокритикою.

Я звертаю увагу на те, як розмовляю сама з собою. Я не обзиваю себе, я ставлюся до себе з гідністю і повагою. Я перестала говорити собі те, що я ніколи не сказала б хорошому другу. Я самодостатня і самоцінна.

Я прийшла до розуміння того, що в житті ми отримуємо не те, чого хочемо. Ми отримуємо те, на що ми заслуговуємо, на нашу власну думку. Ось чому треба вірити в себе і ставитися до себе як до людини, гідної всього найкращого, що тільки може запропонувати життя.

"Ви критикували себе протягом багатьох років, і це не спрацювало. Спробуйте себе хвалити і подивіться, що станеться". (Луїза Хей)

  1. Я перестала звинувачувати інших.

Тепер я розумію, що кожного разу, коли я когось у чомусь звинувачую, я виступаю в ролі жертви. Звинувачуючи інших за витрачений даремно час, викинуті на вітер гроші або несправедливість у коханні, я завжди думаю про те, яким був мій внесок у те, що сталося. Ніхто не може завдати мені шкоди або засмутити мене без моєї свідомої (або несвідомої) згоди.

Замість цього, я тепер беру на себе відповідальність за те, що я відчуваю, думаю і як я дію. Я відповідаю за свої вчинки, і я знаю, що моє майбутнє буде результатом мого сьогоднішнього вибору. Я - те, у що я вірю, і все те, чим я хочу бути.

"Усі звинувачення - це марна трата часу. Незалежно від того, наскільки винні сторонні, це не змінить вас. Ви можете успішно змусити когось відчути себе винним, але це не допоможе вам змінити в собі те, що робить вас нещасними". (Вейн Даєр)

  1. Я перестала оцінювати інших

Я знаю, що кожен іде своїм шляхом, і моє завдання полягає в тому, щоб зосередитися на власних цілях. Я також знаю, що кожного разу, коли я оцінюю інших людей, це є реакцією на те, що турбує мене в собі. Якщо я вважаю когось недалеким, це означає, що, можливо, я й сама така - інакше як би я змогла це розгледіти?

"Покладання провини на іншого або оцінка його дій позбавляє вас можливості змінити себе; прийняття відповідальності на себе дає вам таку можливість". (Байрон Кейті)

  1. Я перестала робити припущення про те, що інші люди відчувають, хочуть або думають.

Я - це не вони, тому не існує жодного способу дізнатися, що вони відчувають або думають.

Я припинила розігрувати уявні сценарії і дозволяти моєму розуму грати зі мною. Щоразу, коли я ловлю себе на занепокоєнні про те, що інші люди роблять або говорять, я вважаю, що настав час повернутися в реальність.

Завдяки книзі Байрона Кейті "Робота", я навчилася аналізувати ті думки, які мене турбують, і запитувати себе: "Це правда?" Ймовірно, багато з моїх припущень оманливі. Наприклад, я можу припускати, що хтось мене не любить, хоча насправді в людини просто поганий день. Або, можливо, людина просто соромиться. Завжди по-різному.

У той момент, коли я розумію, що не можу дізнатися чужі думки просто тому, що ця людина - не я, у мене в мізках прояснюється, і я можу діяти з відкритим серцем.

"Я виявив, що безсумнівними причинами всіх воєн і всіх перемир'їв у моєму світі були мої припущення". (Байрон Кейті)

  1. Я перестала конкурувати з іншими.

Тепер я знаю, що моє прагнення до боротьби було проявом мого его, яке потребувало самоперевірки. Щоб добре почуватися, зовсім необов'язково знати, що хтось інший програв. Я люблю гармонію, співпрацю та обопільний виграш.

Я перестала порівнювати себе з іншими. Я вибираю союз із людьми на підставі любові, а не страху, і я вірю в успіх. Я хочу вірити, що ми живемо в прихильному Всесвіті, де достатньо місця для всього і для всіх, включно зі мною.

"Любов - це співпраця, а не конкуренція". (Вейн Даєр)

  1. Я перестала будувати майбутнє щастя.

Я більше не розраховую на своє щастя в уявному майбутньому, сподіваючись, що одного разу, коли в мене буде робота, дім, автомобіль і успіх, я буду щаслива. Я навчилася знаходити щастя в маленьких радощах життя, і я захоплююся тією єдиною реальністю, яка зараз приносить мені багато радості.

Я припинила очікувати на вихідні, щоб відчути себе живою, тому що кожен день - це подарунок, і кожен момент є дорогоцінним і не менш важливим.

Протягом дня я концентрую свою увагу не на поганому, а на хорошому, і все змінюється. Я вдячна за все, що відбувається навколо, і за все, що в мене є: здорове тіло і розум, любляча сім'я, кілька справжніх друзів, робота, яку я люблю і в яку вірю.

"Я помітила, що Всесвіт любить вдячність. Що більше ви дякуєте, то більше позитивних моментів відбувається". (Луїза Хей)

  1. Я перестала турбуватися про майбутнє.

Я приймаю те, що в житті є речі, які я не можу контролювати, незалежно від того, скільки зусиль я докладу. Щоразу, коли я ловлю себе на тому, що хвилююся, я кажу собі: "Час покаже".

Я не завжди можу отримати те, чого я хочу, але я знаю, що я завжди отримую те, що мені необхідно. Я довіряю течії життя і хочу вірити, що ми живемо в розумному Всесвіті, де все прекрасно складається. Іноді в житті доводиться чекати.

"Життя просте. Все відбувається з вами, а не виходить від вас. Все відбувається точно в потрібний момент, не надто рано і не надто пізно. Вам це не подобається... ви робите щось просто для того, щоб вам стало легше". (Байрон Кейті)

  1. Я більше не прагну сподобатися оточуючим.

Я більше не потребую чийогось схвалення або прийняття. Занепокоєння про те, що думають інші - це марна трата часу. Інші люди дивляться на мене через свою призму, і їхня думка не має для мене значення.

Я перестала очікувати від інших того, чого я не давала сама собі: любов, турботу й увагу. Любити себе всю, і тіло, і розум, і душу - це не егоїзм. Мене переповнює любов до себе, і я дбаю про свої потреби та бажання мого серця.

Я навчилася робити вибір, турбуючись про себе, а не про розчарування інших. Люди самі винні у своїх розчаруваннях, бо чекають від мене, що я діятиму відповідно до їхніх бажань.

Говорити "ні" тому, що нам не подобається, є загальноприйнятою практикою і ознакою турботи про себе. Якщо мені кажуть щось схоже на слово "повинна", я не роблю цього. Я відгукуюся тоді, коли запитують про моє бажання. Мої бажання виходять від мене, а не від інших людей. Я завжди обираю, на що або кого витратити свій дорогоцінний час. Я знаю, що мій час - це моє життя, і він ніколи не повернеться.

Моє життя належить мені, і я маю право робити свій вибір. Життя має бути життям, а не існуванням, і я вибираю справжнє життя без жодних виправдань і вибачень.

"Ніхто і нічого не зробить за вас. Те, що говорять і роблять інші, залежить від їхньої власної реальності, їхньої власної мрії. Якщо ви несприйнятливі до думок і дій інших людей, ви не станете жертвою непотрібних страждань". (Мігель Руїс)

Моє самоперетворення відбулося не відразу. Це безперервний процес, який вимагає постійної внутрішньої роботи.

Сьогодні я все ще вчуся у школі життя, і кожен день дає мені чудову нагоду набути нових знань. Я знаю, що в мене вистачає сил створити власну реальність, реалізувати свої мрії. Тому я хочу бути впевнена, що живлю свій розум здоровими думками. Я знаю, що він у мене сильний.

Автор - Сара Фабіан

Джерело

Завантаження...
Розуміємо життя глибше
Нас надихає Клубер