Фрейд говорив, що всі жінки страждають від незавершеності - заздрять члену чоловіків

Це неправда. Єдине чоловіче, чому я заздрю з неприкритим жаданням...

Фрейд говорив, що всі жінки страждають від незавершеності - заздрять члену чоловіків. Це неправда. Єдине чоловіче, чому я заздрю з неприкритим прагненням, - красивому похміллю. Ну ось правда.

Чоловік навіть із найважчим, найболючішим і найсмердючішим похміллям залишається людиною. Уранці прокинувся, зрозумів, що помер, але обличчя не втратив. Валяється, немов непереможений самець, мукає наказово, жадібно п'є воду, цигарку курить неквапливо, як після оргазму. Рухається повільно і поважно, ніби вчора надавав ляпасів тигру, трахнув доньку боса мексиканської мафії або ошкурив дерев'яний будиночок Санти, не менше. Поваги до себе просить відповідної.

Навіть якщо вчора вночі чоловік запивав бурбон коньяком і свинячим жиром, вранці його обличчя не буде схоже на свіжу могилку - обличчя як обличчя, тільки трохи набрякло і вкрилося коротенькою щетиною. Якщо дивитися під правильним кутом, навіть привабливо. Зрештою, чоловіче похмілля - це сексуально: він бореться за життя, він стогне, він герой, він воїн, він поклав тобі руку на цицю і заснув. До вечора, як правило, пост-вечіркові чоловіки свіжі, активні і напердолені чистотою. Гівнюки.

Інша справа похмілля жіноче. Там про красу ні слова. Це, мені здається, взагалі стан, наведений чорною магією, прикордонний з агонією в вируючому бульйоні. Після затяжного застілля жінка пахне вогкістю і бадиллям, якась уся нерівна, важка і нерухома - мішок зі свіжовикопаним буряком. Усе тіло дихає ацетоном, пітно навіть у роті. Виглядає, ніби чекає розстрілу. Хоче бургер, водички, солодкої газованої води, поригати, нове життя, футболку з Джудом Лоу та обійняти конячку. А якщо, не дай боже, її нічний шлях від вхідних дверей до ліжка не прокладався через ванну, узагалі жопа - вранці з дзеркала подивиться людина, на яку перевернули стаканчик із водою для миття художніх пензликів. Або єнот. Або прабабка, яку вона бачила тільки на фотографіях у сепії в сімейних альбомах. Колір шкіри, до речі, такий самий - карамельно-коричнево-брудний, подекуди із зеленцою. До вечора ніякої приємної свіжості не додається. Єдина відмінність ранкового жіночого похмілля від нічного - зникає згубне бажання вийти у вікно і поховатися в жирних біляшах. Все. В іншому тягуча апатія переслідуватиме до наступного ранку.

Тож якби в мене була можливість поспілкуватися з паном Фрейдом, я б повела його в бар. Налила віскі. Потім кальвадос. Єгер. Горілочку з лимоном. Граппу і херес. Подивилася б йому прямо в очі і сказала:

- Переписуй, Зігмуля, я диктую:
"Жінки заздрять чоловічій кількості рідини в організмі, яка полегшує похмільний синдром. Тому щоб втихомирити це почуття незавершеності, їх потрібно постійно вивозити до води - моря, океану або гірської річечки, на худий кінець. А кінцю вони не заздрять". Кінець. Ти записав?".

І він би записав.
А вранці був би свіжий, активний і напердолений чистотою.
А я із зеленцою.
Говнюк.

Е. Пліхіна

Джерело

Завантаження...
Розуміємо життя глибше
Нас надихає Клубер