Наше завдання як батьків і вихователів (як би банально це не звучало) - як батьків. навчити дітей вчитися. Навчити шукати потрібну інформацію та відокремлювати правду від брехні. Навчити об'їжджати перешкоди з найменшими втратами - як фізичними, так і моральними.
Як допомогти дітям стати дорослими та самостійними
Розумієте, навчити, а не зробити все за них: не подавати рішення у вже готовому вигляді; не добувати можливе і неможливе; не вбиватися заради; не балувати, а любити. Зробити самим часом простіше, та й дати максимум - задоволення. Але... Що більше ми дітям даємо, то менше вони вміють і хочуть.
Діти - це насамперед люди, а у всіх людей від переїдання починається відрижка. Не треба впихати в них те, що заважає їм рости і розвиватися.
Необхідно дати лише те, що дійсно допоможе їм стати дорослими і самостійними. Адже вони (всі як один) рано чи пізно виростуть і захочуть чогось більшого.
Захочуть свої сім'ї, свої гроші. Захочуть відстоювати свою думку і робити власні вчинки. Чи зможуть вони це зробити і чим все це закінчиться, залежить багато в чому від вас!
На мій погляд, первинними речами у становленні дитячої особистості будуть:
1. початкова фізична самостійність
Чи то перші кроки, годування, туалет, вибір іграшок у магазині, підіймання на шведську стінку, стрибки в басейні... щойно ви бачите в дитині готовність до дій, відпускайте. Не тисніть, дозволяйте йти своїм шляхом. Захистіть від "падінь" і попередьте про наслідки, але не робіть усе це замість неї.
2. Достатня рухливість
Пам'ятайте, що лише енергія народжує енергію. Бездіяльність її вбиває. Не дозволяйте дітям лінуватися. Не дозволяйте лінуватися і собі. Будьте позитивним прикладом. Прогулянки, походи, спортивні секції - все це потрібно дітям як повітря. Без цього вони перестають бути дітьми.
3. Спокійна та довірлива домашня атмосфера
Це дуже важливий пункт. Якщо обстановка в будинку знервована, то ні про яку впевненість і самостійність не може бути й мови. Для будь-якої дитини дім - це місце, де її завжди люблять і чекають.
Просто пам'ятайте про це. Намагайтеся не приносити додому вуличну злість, не кричіть і не обговорюйте вголос свої образи і промахи.
4. Сімейні обіди та розмови
У моєму дитинстві ніколи цього не було. Але завжди дуже хотілося. Це так здорово, коли збирається вся сім'я, коли йде живе спілкування. Коли молодші слухають спогади старших, вчаться їхнього досвіду, а старші, своєю чергою, не заважають молодшим висловити їхню власну точку зору. Це і є обмін, саме це дає сили і допомагає ухвалити правильні рішення.
5. Чіткі рамки дозволеного й однозначність ваших дій
Навіть дорослій людині це дуже сильно полегшує життя. Що вже говорити про дітей. Не змінюйте свої рішення як рукавички: не допускайте двозначності фраз і роздвоєності рішень усередині сім'ї. Домовтеся заздалегідь і попросіть усіх членів сім'ї дотримуватися обраної тактики.
Ніколи не лайтеся і не сперечайтеся при дітях. Це дуже сильний удар по дитячій психіці.
Що ще ви можете зробити для дитини як батько:
- Будьте завжди на боці дітей.
- Слухайте і не перебивайте.
- Мінімізуйте стресові ситуації.
- Бережіть дитинство.
- Багато подорожуйте.
- Вивчайте іноземні мови.
- Ведіть здоровий спосіб життя.
- Відвідуйте музеї, спеціалізовані гуртки та клуби.
- Вивчайте напам'ять вірші та тексти.
- Не перевіряйте виконання домашніх завдань.
- Не звертайте увагу на шкільні оцінки.
- Виробіть свою, найбільш оптимальну, систему бонусів.
- Не бійтеся заслужених покарань (але, звичайно ж, не фізичних).
- Хваліть дітей за успіхи.
- Не сваріть за невдачі.
- Пояснюйте причини та наслідки.
- Не робіть поспішних висновків.
- Не принижуйте і не соромте.
- Говоріть правду.
- Обговорюйте з дітьми будь-які теми.
- Ніколи не порівнюйте їх із собою або з іншими дітьми.
- Беріть участь у всіх дитячих заходах.
- Пишайтеся і завжди поважайте дітей.
Автор - Анна Федулова
