«Закрий очі. Просто йди на дотик»

Відкривай. Те, що давно забуте. Тих, хто давно поруч. Міняй моря і човни. Загибай сторінки на пам'ять...

Закрий очі. Просто йди на дотик. Ти знайдеш мене, якщо не будеш намагатися...

Просто слухай. Як двірник скрегіт лопатою. Як дихає той, хто поруч. Як сваряться двоє на ринку біля лотка c хурмою...

Торкайся. До розірваної соком терпкості. До кожної зморшки дерева. До снів, від яких горять долоні. На маленькій коробочці в своїй кишені...

Відкривай. Те, що давно забуте. Тих, хто давно поруч. Міняй моря і човни. Загибай сторінки на пам'ять...

Заглядай у чужі вікна. У старі книжкові крамниці. В дні осіннього лісу. У власні шкатулки...

Вдихай. Запахи розставань. Правду гарячого хліба. Радість нових рядків...

Я — завжди поруч.

В зім'ятих простирадлах і листах. В кухні, залитої світлом. В їдкому запаху волоцюги. Стій, не відвертайся.

Замри. Слухай. Рушай...

Я — у всьому. Бачиш? А тепер...

Закрий очі. Просто йди на дотик...

Маріам Головня

Завантаження...
Розуміємо життя глибше